ЄС ухвалив новий режим санкцій для протидії гібридним загрозам з боку Росії

8 жовтня 2024 року Європейський Союз запровадив новий режим санкцій, спрямований на боротьбу з гібридними загрозами, що їх здійснює Росія проти країн ЄС та інших партнерів. Рішення Європейської ради стало відповіддю на зростаючий вплив дестабілізаційних дій, що включають кібер-атаки, дезінформацію, втручання у виборчі процеси, саботаж економічної діяльності та критичної інфраструктури, а також інструменталізацію мігрантів.

Новий режим санкцій дозволяє ЄС запроваджувати обмежувальні заходи проти фізичних і юридичних осіб, які відповідальні за подібні гібридні загрози. Санкції включають:

• Замороження активів осіб та компаній, причетних до дестабілізуючих дій.
• Заборона на подорожі до країн ЄС для фізичних осіб, що входять до санкційного списку.
• Заборона для громадян і компаній ЄС надання фінансових ресурсів або економічних вигод таким особам або організаціям.

Цей режим санкцій націлений на протидію широкому спектру гібридних загроз. У цій статті я хочу не тільки розкрити суть нового санкційного режиму, але й пригадати які гібридні загрози створювала для Європи та світу Росію останніми роками.

Втручання у виборчі процеси та підрив демократичних інститутів

Росія протягом останніх років активно намагалася підірвати виборчі процеси та функціонування демократичних інститутів у різних країнах. Ось кілька конкретних прикладів:

• Втручання у вибори в США 2016 року: Російські кібероперації та кампанії дезінформації намагалися вплинути на президентські вибори в США 2016 року. Доповідь спецпрокурора Роберта Мюллера виявила, що російське агентство «Інтернет-дослідницьке агентство» (IRA) вело скоординовану кампанію для впливу на виборців через соціальні мережі, створюючи фальшиві акаунти та поширюючи дезінформацію. Окрім цього, російські хакери зламали сервери Демократичної партії та викрали тисячі електронних листів, які потім були оприлюднені з метою дискредитації кандидатів​.
• Втручання у референдум щодо Brexit: За даними урядового звіту Великої Британії, Росія намагалася вплинути на референдум 2016 року щодо виходу країни з ЄС (Brexit) через кампанії дезінформації в соціальних мережах. Російські акаунти поширювали контент, який підтримував ідею Brexit, використовуючи пропаганду і маніпулювання інформацією для посилення розколів у британському суспільстві. Хоча доказів вирішального впливу на результати референдуму виявлено не було, є серйозні свідчення про скоординовані спроби підриву процесу​.
• Втручання у вибори у Франції 2017 року: Перед президентськими виборами у Франції 2017 року кампанія кандидата Еммануеля Макрона зазнала масштабної кібератаки, яка, за даними французької розвідки, була організована російськими хакерами. Було викрадено та оприлюднено тисячі внутрішніх документів кампанії Макрона за кілька днів до виборів, що виглядало як спроба підірвати його кандидатуру на користь його супротивника, проросійського кандидата Марін Ле Пен​.
• Підтримка проросійських партій і рухів у Європі: Росія також підтримувала екстремістські та антиєвропейські партії в різних країнах ЄС, надаючи їм фінансову підтримку та проводячи кампанії дезінформації. Наприклад, у 2014 році партія Національного фронту у Франції, яку очолювала Марін Ле Пен, отримала позику на суму 9 мільйонів євро від російського банку, що викликало звинувачення в політичному втручанні Росії у французькі внутрішні справи.

Дестабілізація економіки та критично важливих об’єктів інфраструктури

Росія неодноразово вдавалася до саботажу економічної діяльності та критичної інфраструктури в Європі та інших країнах через кібератаки, фізичні атаки та інші форми дестабілізації. Ось кілька конкретних прикладів:

• Атака на енергетичну систему України (грудень 2015 року): Росія здійснила одну з перших великих кібератак на енергетичну інфраструктуру України, що призвело до відключення електроенергії у західних регіонах країни, зокрема в Івано-Франківській області. Кіберзлочинці використали шкідливе програмне забезпечення для зламу систем енергетичних компаній, що спричинило відключення електроенергії для майже 230 000 осіб. Це стало першим випадком, коли кібератака безпосередньо призвела до порушення постачання електроенергії​.
• Атаки на газопроводи у Польщі та Німеччині: Росія неодноразово вдавалась до фізичних атак та саботажу критичної інфраструктури, пов’язаної з енергетикою. Наприклад, у 2022 році було зафіксовано кібератаки на системи контролю газопроводів у Польщі та Німеччині. Такі атаки, що здійснювались через хакерські групи, пов’язані з російською розвідкою, могли мати на меті порушити постачання газу в Європу в контексті енергетичної кризи.
• Кібератаки на логістичні компанії ЄС (2022 рік): Російські хакери здійснювали атаки на європейські логістичні компанії, що працювали з перевезенням критичних вантажів, включаючи продовольство та ліки. Ці атаки були спрямовані на зупинку роботи компаній і порушення логістичних ланцюгів, що призводило до економічних втрат і зривів у постачанні. Це також було частиною ширшої кампанії з дестабілізації економічних процесів в Європі​.
• Підрив військових складів у Чехії. У 2014 році агенти російської військової розвідки (ГРУ) організували вибухи на складах боєприпасів у Врбєтіце, Чехія, що призвело до загибелі двох людей і значних руйнувань. Це було частиною спроб Росії підірвати постачання зброї, ймовірно призначеної для України, яка на той момент вела бойові дії на Донбасі. Ці вибухи є прикладом саботажу критичної інфраструктури та спроби дестабілізувати європейську безпеку. Офіційне розслідування, завершене у 2021 році, підтвердило причетність агентів ГРУ, які також були залучені до отруєння Сергія Скрипаля у 2018 році. Вибухи у Врбєтіце стали значним міжнародним скандалом, що призвело до висилки російських дипломатів з Чехії та загострення відносин між Чехією та Росією.

Дезінформація та маніпуляція інформацією

Росія активно використовує кіберзлочини та дезінформаційні кампанії як інструменти для дестабілізації ситуації у різних країнах. Ось кілька конкретних прикладів:

• Дезінформація про COVID-19 (2020-2021). Під час пандемії COVID-19 російські державні ЗМІ та прокремлівські тролі активно поширювали фейкову інформацію про вірус та вакцини. Одним із основних наративів було те, що західні вакцини, такі як Pfizer та Moderna, небезпечні або неефективні, в той час як російська вакцина «Спутник V» подавалася як найкращий вибір. Ці кампанії мали на меті посіяти сумніви серед населення країн ЄС і США щодо вакцинації, створюючи кризу довіри до місцевих урядів і міжнародних організацій, таких як ВООЗ​.
• Дезінформація під час виборів у Франції (2017). Як було зазначено вище, під час президентських виборів у Франції в 2017 році російські ЗМІ, зокрема RT та Sputnik, активно поширювали фальшиву інформацію про кандидата Еммануеля Макрона. Вони зображали його як кандидата, який має приховані зв’язки з великими фінансовими групами та глобалістами, що мало на меті дискредитувати його в очах французьких виборців. Ця дезінформаційна кампанія мала на меті підвищити шанси проросійської кандидатки Марін Ле Пен на перемогу​.
• “Білий шолом” в Сирії. Російські ЗМІ та тролі вели масштабну дезінформаційну кампанію проти гуманітарної організації «Білий шолом» у Сирії, звинувачуючи її в тому, що вона є «маріонеткою Заходу» і працює на західні розвідувальні служби. Російська пропаганда намагалася представити членів «Білих шоломів» як організаторів фейкових нападів і сцен кровопролиття для дискредитації сирійського уряду. Ця кампанія мала на меті змінити світову думку про конфлікт у Сирії на користь режиму Асада, якого підтримувала Росія​.
• Дезінформація під час вторгнення в Україну (2022). До болю нам усім знайомо, як під час повномасштабного вторгнення в Україну Росія розгорнула масштабну кампанію дезінформації, намагаючись виправдати свої дії. Проросійські медіа та соціальні мережі активно поширювали наративи про “неонацистів” в українській владі та нібито геноцид російськомовного населення на Донбасі. Ці фейкові наративи мали на меті викликати підтримку війни серед російського населення та створити виправдання агресії на міжнародній арені.

Використання мігрантів для політичної дестабілізації

Росія неодноразово використовувала мігрантів як інструмент для політичного тиску на Європейський Союз, створюючи штучні міграційні кризи та спрямовуючи потоки мігрантів до кордонів ЄС. Ось кілька конкретних прикладів:

• Міграційна криза на кордоні Білорусі та ЄС (2021). У 2021 році Росія у співпраці з Білоруссю, яка є її союзником, організувала масовий приплив мігрантів з країн Близького Сходу та Африки до кордону з Європейським Союзом. Білоруська влада спрямовувала мігрантів до кордонів Польщі, Литви та Латвії, спричиняючи серйозну кризу на цих рубежах. ЄС і НАТО засудили ці дії як “гібридну атаку”, спрямовану на дестабілізацію країн ЄС і створення напруження між державами-членами. Польща та Литва вжили надзвичайних заходів для захисту своїх кордонів, а ЄС наклав санкції на Білорусь за організацію цього потоку мігрантів, вважаючи, що дії були координовані з Москвою​.
• Потоки мігрантів у Калінінград (2022). У 2022 році Росія знову вдалася до використання мігрантів для створення міграційної кризи в ЄС через Калінінград, російський ексклав між Польщею та Литвою. Мігранти з країн Близького Сходу та Центральної Азії отримували російські візи та через Калінінград намагалися потрапити до країн ЄС. Литовські та польські органи безпеки повідомляли про спроби нелегального перетину кордону, організовані за сприяння російської сторони. Це було частиною ширшої кампанії Росії з дестабілізації кордонів ЄС та створення напруги між країнами-членами​.
• Міграційний тиск на Фінляндію (2015). У 2015 році, під час міграційної кризи в Європі, Росія дозволила сотням мігрантів з Близького Сходу та Африки безперешкодно перетинати російсько-фінський кордон. Ці дії викликали занепокоєння у Фінляндії, яка зіткнулася з напливом мігрантів на тлі міграційної кризи. За оцінками експертів, такі дії Росії були частиною спроби тиску на Фінляндію в контексті напружених відносин з ЄС та НАТО

Стратегічна відповідь ЄС на гібридні загрози

Європейська рада підкреслила, що новий санкційний режим є частиною ширшої стратегії ЄС щодо захисту демократичних процесів і економічної стабільності. Росія неодноразово використовувала гібридні методи для підриву внутрішньої безпеки країн ЄС та інших партнерів, а також для послаблення їхньої підтримки України у її протистоянні агресії. Новий режим санкцій має дозволити швидко реагувати на нові виклики та посилювати здатність ЄС ефективно протидіяти дестабілізаційним діям.

Ця ініціатива доповнює інші заходи, такі як посилення кібербезпеки, інформаційна просвіта та співпраця з міжнародними партнерами. Таким чином, ЄС прагне захистити свої демократичні інститути, критичну інфраструктуру та економічну стабільність від гібридних загроз, що надходять з боку Росії.

Підсумки

Новий режим санкцій свідчить про рішучість Європейського Союзу боротися з гібридними загрозами та притягувати до відповідальності тих, хто намагається підривати демократичні інститути та безпеку ЄС. Ці дії мають на меті захистити європейські країни від загроз, що їх створюють кібер-атаки, маніпуляції інформацією та інші деструктивні дії з боку Росії.

Новий санкційний режим став важливим елементом у загальній стратегії ЄС щодо протидії агресивним гібридним кампаніям, що загрожують як безпеці ЄС, так і міжнародному правопорядку.